Заборона VK і «Яндекса» в Україні: що потрібно знати

1. ЩО СТАЛОСЯ?
2. ЩО САМЕ ВІДБУДЕТЬСЯ З "Яндекс" і VK?
3. ЯК Технічно РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ПОДІБНИЙ ЗАБОРОНУ?
4. ЧИ СКАСУВАННЯ УКАЗУ?

ЩО СТАЛОСЯ?

16 травня Президент України підписав указ № 133/2017, що вводить в дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 28 квітня 2017 року »Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". В цілому обмеження введені проти 1228 фізичних та 468 юридичних осіб. У числі останніх значаться компанії "Яндекс", "Яндекс Україна" (включаючи їхні збори сервісів), соціальні мережі "ВКонтакте", "Однокласники" і сервіс Mail.ru. З повним списком компаній, що потрапили під санкції, можна ознайомитися на сайті Президента.

Обмежувальні заходи у формі блокування активів терміном на 1 рік введені також проти 6 батальйонів проросійських бойовиків і 29 російських банків .

ЩО САМЕ ВІДБУДЕТЬСЯ З "Яндекс" і VK?

До ТОВ "Яндекс", зареєстрованому в Москві, і ТОВ "Яндекс. Україна", зареєстрованому в Києві, будуть застосовані наступні обмеження:

• Блокування активів (тимчасове обмеження права юрособи користуватися і розпоряджатися належним йому майном);
• Обмеження торгових операцій;
• Запобігання виведення капіталів за кордон України;
• Зупинка виконання економічних і фінансових зобов'язань;
• Обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
• Заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземних держав державної форми власності та юридичних осіб, частина статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави;
• Призупинення видачі дозволів на ввезення в Україну з-за кордону або вивезення з України валютних цінностей;
• Обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованих резидентами іноземних держав;
• Заборона передачі технологій і прав на об'єкти інтелектуальної власності;
• Заборона інтернет-провайдерам надання користувачам інтернету послуг доступу до ряду сервісів цих компаній. Маються на увазі такі сервіси "Яндекса" і "Яндекс.Україна", як "Пошук", "Авіаквитки", "Афіша", "Яндекс. Музика", "Перекладач", "Погода", "Робота", "Метрика", "Карти", та інші.

У випадку з петербурзьким і київським ТОВ "ВКонтакте", крім економічних санкцій щодо самих компаній, мова йде про заборону провайдерам надавати доступ до ресурсів сервісів Mail.ru, а також соцмереж "Однокласники" і "ВКонтакте" строком на 3 роки.

ЯК Технічно РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ПОДІБНИЙ ЗАБОРОНУ?

За словами екс-глави компанії "Яндекс. Україна" Сергія Петренко, в Україні не існує інфраструктури для блокування інтернет-трафіку.

"Немає можливості в одній точці прийняти обов'язкове для всіх провайдерів рішення і перевірити його виконання, - єдиним способом забезпечити його виконання залишається ногами обходити провайдерів і вимагати. Провайдерів в Україні багато. Але ось у чому справа - всі ці ресурси багато років працюють по https . тобто способу заблокувати URL немає взагалі. блокувати можна лише IP і це окрема завдання для інфраструктури. Якої, нагадаю, немає ", - пояснив Петренко в своєму блозі.

Він також зазначив, що в списку РНБО вказані в повному обсязі ресурси заборонених компаній, а з адрес не вилучено UTM-мітки (змінні, які додаються в URL і дозволяють системі веб-аналітики отримати додаткову інформацію про перехід за посиланням - ред.)

Першими з провайдерів відреагували "Воля" і "Тріолан". Піар-менеджер "Волі" Інна Калініна повідомила, що компанія вивчає технічну і юридичну сторони документа і незабаром виступить з офіційною заявою про терміни виконання і вплив указу на ринок.

Співвласник "Тріолан" Володимир Сидоренко також погано сподівається технічну реалізацію приписи РНБО. "Звичайно, ми зараз думаємо про реалізацію цього закону і як його виконати, але ж завжди є можливість - VPN, Proxy та інші способи - як людина може отримати цей доступ", - заявив він в коментарі журналістам.

А ось голова Інтернет-асоціації Олександр Федієнко відповідає однозначно: виконати рішення РНБО неможливо. За його словами , Оператори технічно не готові реалізувати такі механізми, і подібні рішення неможливо втілити на всі 100%.

Отже, хоча указ вступає в дію з моменту його публікації, очевидно, що його фактичне 100% -е виконання відбудеться не сьогодні і не завтра (якщо взагалі відбудеться).

Прецеденти того, як відбувається масова блокування заборонених сайтів, відомі з РФ, де Федеральна служба по нагляду у сфері зв'язку (Роскомнадзор) наказує провайдерам синхронізувати їх переліки заборонених сайтів зі своїми списками. При цьому процедура індивідуальна для кожного провайдера, оскільки уряд розпоряджається про блокування, але конкретно не наказує, як їх здійснювати.

Існує 3 способи заборони доступу до того чи іншого ресурсу: по IP-адресою, по домену і по URL. Однак, якщо блокувати IP-адреса, власник сайту може змінити його, і відновити доступ. Крім того, до одного IP можуть бути прив'язані кілька сайтів, тому можуть постраждати "нешкідливі" ресурси. Схожа ситуація з блокуванням по домену - блокування всього домену (наприклад, YouTube, куди користувач може додати порушує законодавство контент) знову-таки призводить до закриття від користувачів і легальної інформації. Тому багато провайдерів схиляються до блокувань за схемою "IP-адреса + URL".

Що стосується фільтрації клієнтського трафіку, то адекватного, функціонального і одночасного недорогого рішення для цього поки що не існує, стверджують в РФ.

Де заборони - там і лазівки. Українські користувачі вже щосили обговорюють переваги тих чи інших способів обходу блокувань, а саме:

• VPN (наприклад, Opera з вбудованим VPN). За даними GlobalWebIndex, вже три роки тому для доступу до соціальних мереж віртуальні приватні мережі використовували близько 166 млн чоловік;
• Проксі-сервери, які є посередниками між комп'ютером користувача і інтернетом, приховуючи інформацію про реальне місцеположення клієнта;
• Cистема TOR, що дозволяє встановлювати анонімне захищене з'єднання з мережею;
• Для смартфонів і планшетів - використання режиму низького споживання каналу в мобільних браузерів або використання браузера з вбудованим Tor.

ЧИ СКАСУВАННЯ УКАЗУ?

Рішення Президента припало до душі не всім. Деякі користувачі вважали за краще боротися з обмеженнями доступу в інтернет засобами самого інтернету. Зокрема, на момент написання статті на сайті електронних петицій було зареєстровано вже чотири прохання про скасування заборони. Автор однієї з петицій стверджує, що втрата платформи "ВКонтакте" негативно позначиться на просуванні вітчизняних товарів і послуг.

"Mail.Ru Group" назвала рішення РНБО "політично мотивованим" і заявила, що воно вдарить по самих українським користувачам. "Ми не порушили жодного закону України", - написали представники компанії в корпоративному блозі, підкресливши, що продовжать виконувати зобов'язання перед партнерами, клієнтами та співробітниками. А ось опозиційні політики в Україні однозначно охарактеризували указ як "середньовічний" і зажадали його скасування.

Аналогічної думки про наслідки заборони дотримуються і в компанії "Яндекс. Україна". "Бізнес групи компаній Яндекса, звичайно, дуже великий, і санкції не матимуть на нього негативного впливу. Але ми вважаємо Україну важливою частиною нашої роботи і шкодуємо, що санкції зводять нанівець всі багаторічні зусилля нашої команди. Головний потерпілий від санкцій - це український користувач . Дуже шкода ", - заявили в прес-службі компанії.

Теоретично скасування Радою національної безпеки того чи іншого рішення, звичайно, можлива. Однак малоймовірно, що на це буде політична воля.

Нагадаємо, що в плані заходів щодо реалізації стратегії кібербезпеки України, затвердженому Кабміном 10 березня 2017 року, є, в числі 19 пунктів, такі пріоритети:

• Державне стимулювання розробки та впровадження вітчизняного програмного забезпечення (в тому числі антивірусних програм і програм бухгалтерського обліку, в світлі чого заборона російського ТОВ "Доктор Веб" і "1С Мультимедіа" бачиться закономірним);
• Створення захищених дата-центрів для потреб державних органів.

Останній пункт звертає на себе особливу увагу, оскільки на початку травня журналістам стало відомо про можливий зв'язок сім'ї секретаря РНБО Олександра Турчинова з IT-бізнесом. Теща Турчинова володіє компанією "МЦ-офіс" через литовську фірму "Економікас Інстітутас", яка має загальний телефон з фірмою "ІТком". Директором останньої є Юстінас Валасінас - імовірно, той же самий бізнесмен, що кілька років тому анонсував будівництво в Литві суперсучасного дата-центру.

Сьогоднішній указ Президента не можна однозначно назвати непопулярним: хоча багато користувачів і розкритикували його, посилаючись на те, що рішення "зеркаліт" методи, використовувані російською владою, інші схвалюють заборону і стверджують, що його слід було впроваджувати набагато раніше. Як би там не було, побачити реальні наслідки можна буде лише після того, як за справу візьмуться провайдери.

Підписуйтесь на # Букви в Telegram і Viber . Найважливіші і свіжі новини - ви дізнаєтеся першими!